Кризис трех лет - советы психолога

Кризис трех лет – весьма условное понятие, одни родители сталкиваются с ним, когда ребенку едва исполняется два, тогда как другие могут совершенно спокойно прожить и до четырех. Но, так или иначе, через него проходят все, так как он сопровождает период взросления малыша и его попытки стать личностью.

Все проблемы произрастают из-за того, что самостоятельности хочется, вот только как ее достигнуть и что с ней делать – непонятно. Вот и порождает этот процесс целый комплекс трудностей, пережить которые нелегко не только родителям, ежедневно сталкивающимся с капризами, но и самому ребенку. Тревожные дети проходят через кризис трех лет еще тяжелее, чем спокойные, но в целом рано или поздно этот период противоречий заканчивается и в семье наступает мир.

Большинство родителей совершают стандартные ошибки и пытаются сломать малыша, вполне логично предполагая, что его капризы не имеют под собой почвы. Вот только результата данная методика не приносит и цепочка: устроил истерику-был наказан-остался без мультиков (прогулки и т.п.) ни к чему не приводит. Перебороть кризис трех лет удается гораздо легче, если подойти к этому вопросу творчески.

В первую очередь необходимо предоставлять ребенку выбор. Внимательные родители могут заметить, что отрицание малыша в этот период столь бессмысленное, что иногда идет в ущерб его интересам. Например, ему предлагается пойти на прогулку, а он, всего несколько минут назад твердивший именно об этом, отказывается одеваться и выходить на улицу. Чтобы выйти из данной ситуации без жертв, не нужно ставить вопрос ребром, достаточно лишь предоставить определенный выбор. Пойдем гулять в парк или на площадку? Будешь на обед лапшу или борщ? То есть сам факт того, что прогулка или обед будут, не отрицаются, но возможность выбора создает перед ребенком иллюзию того, что решение принял он сам.

Если ребенок переносит этот период особенно болезненно, ему нужно уделять больше внимания. Родителям необходимо понимать, что в этой битве трудно не только им, но и ему. Помогут в этом поиск общих интересных занятий, но если самостоятельно найти подход к ребенку не удается, не стоит боятся консультации психолога. Он сможет подсказать пути выхода из тупика, в том числе и порекомендовать определенную коррекцию поведения, каковой может стать, например, анималотерапия,

А в целом же можно порекомендовать родителям лишь набраться терпения. Это лишь очередной виток в развитии вчерашнего малыша, который сегодня становится самостоятельной личностью, уже не чувствующей себя продолжением мамы.

Загальні правила для покупців іграшок

Ніколи не купуйте іграшки, на яких немає наклейок або символів, що свідчать про те, що товар відповідає всім вимогам національних норм безпеки дитячих іграшок.

Іграшки для дітей слід обирати відповідно до віку дитини. Слідкуйте за дітьми, коли вони граються. Переконайтесь у тому, що всі іграшки, з якими грають ваші діти, відповідають їхнім віку та можливостям. Не купуйте іграшки, що складаються із дрібних частин, дітям у віці до 3-х років. Саме до цього віку діти тягнуть до рота все, що знайдеться під рукою, тому занадто великий ризик того, що дитина може задихнутись.

Іграшка має бути зручною, повинна розвивати сприйняття, логічне мислення, моторику (навички маніпуляції з предметами). Але насамперед — іграшка має бути безпечною. По-перше, купуйте дитячі іграшки у спеціалізованих крамницях і обов’язково вимагайте у продавця сертифікат якості. По-друге, перевірте, з яких матеріалів виготовлено іграшку.

Список основних допустимих матеріалів:

  1. Полістирол
  2. Поліетилен
  3. Поліпропілен
  4. Дакрил
  5. Сеевілен
  6. Вініліскожа
  7. Фторлон
  8. Поліетиленова, поліетиленполіамідна плівка
  9. Целофан
  10. Резина
  11. Каучук

Заборонені матеріали (іграшки із таких матеріалів купувати неможна!):

  1. Матеріали з утилю
  2. Деревна кора
  3. Полімерні недубльовані плівки 100х100 мм, товщина яких менш ніж 0,038 мм
  4. Надщерблена деревина із сучками і дефектами
  5. Неборосиликатне скло, із якого виготовляють скляні ємкості для нагрівання
  6. Набивні матеріали, які містять тверді або сторонні предмети
  7. Набивні матеріали з гранул розміром 3 мм та менше
  8. Целулоїд
  9. Горючі і отруйні гази
  10. Скло

Іграшки для дітей до 3-х років не повинні містити наступні матеріали:

  1. Натуральне хутро
  2. Натуральна шкіра
  3. Скло
  4. Наповнювачі, які збільшуються в розмірі при збільшенні вологості (дитина часто бере іграшки до рота)
  5. Латекс
  6. Каучук
  7. Картон
  8. Папір

Іграшка практично не повинна пахнути, повинна бути стійка до вологи (слини, поту). Брязкальця або електронні іграшки для використання у приміщенні повинні видавати звук гучністю не більше 65 Дб, або для використання на вулиці — не більше 75 Дб.

Продавці іграшок обов’язково повинні мати медичну книжку і проходити регулярний медичний огляд. Продавці не мають права демонструвати на собі іграшки для контакту з ротом, якщо в них немає демонстраційного зразка. На упаковці обов’язково має бути вказано вік дитини, наприклад «Для дітей від 3 до 5 років».

Кожна іграшка повинна мати маркування, що легко читається (на вкладиші або на упаковці) державною мовою, де вказано назву іграшки, країна-виробник, фірма-виробник, призначення іграшки, застереження (типу «Використовувати тільки під наглядом дорослих»), ким і коли іграшку було сертифіковано, адреса фірми-виробника, торгові знаки фірми-виробника, попередження про те, що вкладиш або упаковку слід зберегти.

Критерії і рекомендації при виборі дитячих іграшок

Радимо орієнтуватися на іграшки вітчизняного виробництва. На жаль, і в деяких українських іграшках при дослідженні виявляють виділення токсичних речовин (формальдегіда, міді), але таке, що не перевищує гранично допустимі рівні міграцій. Хоча, коли справа стосується товарів для дітей, поняття «допустимі рівні міграцій токсичних речовин» не етичне. Товари дитячого асортименту взагалі не повинні виділяти токсичні речовини.

Товари для дітей підлягають обов’язковій сертифікації. В Україні результатом цього процесу є видача сертифікату відповідності УкрСЕПРО (аналог міжнародного сертифікату ISO 9001). Сертифікат відповідності (його також часто називають сертифікат якості, сертифікат безпеки, митний сертифікат) — документ, що видається вповноваженим (акредитованим) органом, або Державним комітетом України із стандартизації, метрології і сертифікації, що діє відповідно до правил державної системи стандартизації і сертифікації. Документ цей свідчить про те, що товари, як продовольчі, так и промислові (включно із сировиною) відповідним чином сертифіковані і відповідають вимогам діючих стандартів і нормативних документів. Також на товари дитячого асортименту необхідно отримати висновок санітарно-епідеміологічноїекспертизи(гігієнічний сертифікат) Міністерства охорони здоров’я України.

Існує таке поняття, як національний знак відповідності (про це детальніше див. у наступному розділі). Він підтверджує відповідність продукції вимогам технічних регламентів щодо підтвердження відповідності, які поширюються на неї. Український національний знак відповідності маєформу незамкненого з правого боку основного кола, в середині якого розміщено стилізоване зображення трилисника. Запам’ятайте, національний знак відповідності наноситься лише на сертифіковану продукцію — вітчизняну та імпортну. Шукайте його на виробі та (або) на упаковці, ярлику, етикетці.

Критерії вибору іграшок:

1. Іграшки повинні бути без запаху. Неприпустимий навіть слабкий запах.

2. Не купуйте пластмасові іграшки, покриті фарбою або лаком. Крім того, що більшість таких фарб є токсичними, вони можуть відшаровуватись. Шматочки фарби потрапляють на руки та до рота дитині.

3. Іграшка не повинна линяти, залишати сліди фарби на руках.

4. Не купуйте занадто галасливі іграшки. Звучання брязкальця має бути ніжним, а не оглушливим — інакше будуть проблеми зі слухом, мовою, а у подальшому і з навчанням дитини.

5. Іграшка має бути міцною, на ній не повинно бути сколів, тріщин, зазубрин, зазорів, слідів клею. Особливо це стосується брязкалець. Також на брязкальцях не повинно бути паперових наклейок.

6. Всі деталі мають бути міцно закріплені, на м’яких іграшках не приклеєні, а пришиті.

7. Не купуйте іграшки із дрібними деталями дітям до 3 років.

8. Уникайте м’яких іграшок із довгою шерстю. Шерсть м’яких іграшок, волосся ляльок повинні бути добре закріплені на основі.

Рекомендації при покупці іграшок:

1. Вимагайте у продавця пред’явити сертифікат відповідності (якості) із зазначеним реєстраційним номером. Перевірте, чи не закінчився термін дії сертифікату. Увага!До справжнього сертифікату відповідностімає бути додаток, у якому вказано артикули іграшок (фабричні номери виробництва). Обов’язково перевірте, чи співпадають артикули із додатків до сертифікату з артикулами на іграшці або її упаковці. Довго, але варто це все-таки зробити.

2. Уважно огляньте іграшку, детально розпитайте продавця про її якості та особливості.

3. Перевірте правильність маркування.

Вимоги до маркування іграшок:

  • Маркування на іграшці чи упаковці наноситься державною мовою і повинне легко читатись, не змиватись;
  • На іграшку або її упаковку наноситься національний знак відповідності і ідентифікаційний номер уповноваженого органу державної влади;
  • Товарний знак та назва, а також адреса виробника і уповноваженої особи, яка вводить іграшки у продаж;
  • Вказується вік дитини, якій призначена іграшка, із коротким поясненням небезпеки, додається інструкція з експлуатації;
  • Всі іграшки повинні мати індивідуальну споживчу упаковку.

Демонстрація іграшок повинна проводитись на виділеному для цього демонстраційному зразку.

Відсутність маркування — показник нелегальності походження іграшки.

4. Іграшки не повинні знаходитись на землі або на підлозі торгового павільйону.

5. Вимагайте у продавця чек, зберігайте його. З’ясуйте гарантійний термін іграшки. Зберігайте упаковку, етикетку.


Державні санітарні правила і норми безпеки іграшок та ігор для здоров'я дітей. Державні санітарні правила і норми ДСанПіН 5.5.6.012-98

Кiлькiсть переглядiв: 164